Шинсплінт (shin splints, медіальний великогомілковий стрес-синдром) — це біль уздовж внутрішнього краю великогомілкової кістки, який виникає під час або після бігу через повторне ударне навантаження. У побуті його називають запаленням окістя гомілки (надкісниці), хоча сучасні дослідження розглядають шинсплінт радше як стресову реакцію кістки та окістя на перевантаження, а не як класичне запалення. Це одна з найпоширеніших травм бігунів: найчастіше вона з'являється в новачків і в тих, хто різко збільшив обсяг чи інтенсивність тренувань.
У більшості випадків шинсплінт минає за кілька тижнів розвантаження. Але якщо бігати через біль, проблема може перерости в стресовий перелом, тому нижче ми окремо пояснюємо, коли потрібно до лікаря. Інші типові проблеми описано в огляді травми бігуна.
Гомілка складається з великогомілкової та малогомілкової кісток. До внутрішнього краю великогомілкової кістки через фасцію та окістя кріпляться м'язи, які працюють на кожному кроці: задній великогомілковий, камбалоподібний і довгий згинач пальців. Під час бігу на ногу діє ударне навантаження, що у 2–3 рази перевищує вагу тіла, а м'язи ще й тягнуть за місця свого кріплення.
Кістка — жива тканина: у відповідь на навантаження вона перебудовується й міцнішає. Проблема виникає, коли навантаження росте швидше, ніж кістка встигає адаптуватися. Найчастіше це трапляється, коли:
Тоді в місцях кріплення м'язів і в самій кістці накопичуються мікропошкодження, а окістя реагує болем. Якщо навантаження не зменшити, процес може дійти до стресового перелому — тріщини в кістці.
Певну роль відіграє і будова стопи. Надмірна пронація (завалювання стопи всередину, «просідання» склепіння) підвищує навантаження на задній великогомілковий м'яз. Детальніше — у статті про пронацію стопи.
Головна причина — навантаження, до якого гомілка ще не готова. Систематичні огляди (Newman et al., 2013; Reinking et al., Sports Health, 2017) виділяють такі фактори ризику:
Типова історія — новачок, який вирішив швидко схуднути й одразу почав бігати щодня по асфальту, або досвідчений бігун, що після перерви чи травми повернувся до колишніх обсягів. Якщо ви тільки починаєте, плавний вхід описано в статті як почати бігати.
Типові ознаки медіального великогомілкового стрес-синдрому:
Шинсплінт легко сплутати зі стресовим переломом, а це різні за серйозністю стани:
| Ознака | Шинсплінт | Стресовий перелом |
| Де болить | Розлито, смугою вздовж внутрішнього краю кістки | Точково, в одному місці (можна показати пальцем) |
| Біль у спокої | Зазвичай немає | Часто є, буває вночі |
| Після розминки | Може стихати | Посилюється з кожним кроком |
| Стрибок на одній нозі | Неприємно, але можливо | Різкий біль, часто неможливо |
Зверніться до спортивного лікаря або травматолога, якщо:
На ранніх стадіях стресовий перелом часто не видно на рентгені, тому лікар може призначити МРТ. Детальніше про симптоми й лікування — у статті стресовий перелом.
Перший і головний крок — відносний відпочинок: припиніть біг та інші ударні навантаження (стрибки, ігрові види спорту), поки біль не мине. Підтримувати форму можна без удару — велосипедом, плаванням, бігом у воді. Біг через біль подовжує відновлення і підвищує ризик стресового перелому.
Що ще допомагає:
5. Фізична реабілітація: вправи на зміцнення литкового, камбалоподібного й заднього великогомілкового м'язів і м'язів стопи, яких навчить фізичний терапевт.
6. Щоденна м'яка розтяжка литок і робота над рухливістю гомілковостопного суглоба.
7. Поступове повернення до бігу: коли ходьба й підскоки на місці не викликають болю, почніть із коротких відрізків бігу, чергуючи їх із ходьбою, по м'якому покриттю через день і нарощуйте обсяг упродовж кількох тижнів. Біль під час бігу — сигнал повернутися на крок назад.
Якщо консервативне лікування місяцями не допомагає, лікар може розглянути інші методи (зокрема ударно-хвильову терапію); операція потрібна вкрай рідко.
Шинсплінт значно легше попередити, ніж лікувати. Головне правило — збільшувати навантаження поступово: кістка адаптується повільніше, ніж серце й легені, тож відчуття «можу більше» ще не означає, що гомілка готова. Навіть Усейн Болт не став чемпіоном за один день.
У гострий період — ні: біль по внутрішній поверхні гомілки під час бігу означає, що тканини не встигають відновлюватися. Замініть біг на велосипед чи плавання на 2–4 тижні, повертайтеся поступово по м'яких поверхнях і з меншими обсягами.
Легкі випадки — 2–4 тижні розвантаження, запущені — 2–3 місяці. Ключове — не поспішати з поверненням: біль, що зник у спокої, ще не означає готовності тканин до ударного навантаження.
Окістя болить розлито, смугою вздовж гомілки, і зазвичай зменшується після розігріву. Стресовий перелом дає точковий біль в одному місці, який посилюється з навантаженням і не минає у спокої. За підозри на перелом потрібні лікар і МРТ — рентген на ранніх стадіях його не бачить.
Нарощуйте кілометраж плавно (поширений орієнтир — до 10% на тиждень), вчасно міняйте зношені кросівки, зміцнюйте гомілки та стопи, робіть розминку і частину бігу переносьте на ґрунт замість асфальту.