читати про бігЛегка атлетика — це олімпійський вид спорту, що об'єднує дисципліни на основі природних рухів людини: біг, спортивну ходьбу, стрибки, метання і багатоборства, які їх поєднують. Це найбільший вид олімпійської програми: у Парижі-2024 розіграли 48 комплектів нагород, більше, ніж у будь-якому іншому спорті. Керує легкою атлетикою World Athletics (до 2019 року — IAAF), в Україні — Федерація легкої атлетики України (ФЛАУ). Англійською вид називають athletics, в американській традиції — track and field. Для бігуна-любителя легка атлетика — це і стадіонні старти на 5 000 м, і офіційні розряди, і техніка, якої не навчить пробіжка в парку.
Легка атлетика — це що і які в неї види
Легка атлетика — це змагання в бігу, спортивній ходьбі, стрибках, метаннях і багатоборстві за правилами World Athletics. Дисципліни ділять на бігові (доріжка стадіону), технічні (сектори для стрибків і метань), багатоборства, шосейні (біг і ходьба вулицями міста) та позастадіонні — крос, гірський біг і трейл. Усередині кожної групи — десятки видів залежно від дистанції або снаряда.
| Група | Види | Приклади дистанцій і снарядів |
| Біг спринт | 100, 200, 400 м | Старт із колодок, у манежі — 60 м |
| Біг середні дистанції | 800, 1 500 м | Тактичний біг, у манежі також миля |
| Біг довгі дистанції | 5 000, 10 000 м | Стадіон, 12,5 і 25 кіл |
| Бар'єрний біг і стипль-чез | 100 м (ж), 110 м (ч), 400 м; 3 000 м із перешкодами | 10 бар'єрів; 28 перешкод і 7 ям з водою |
| Естафети | 4×100, 4×400 м, змішана 4×400 | Передача палички в 30-метровій зоні |
| Шосейний біг | Півмарафон 21,0975 км, марафон 42,195 км | Мейджори, чемпіонати світу |
| Спортивна ходьба | 20 км, марафонська естафета (з 2024) | Постійний контакт із землею, суддівський контроль |
| Стрибки | У довжину, потрійний, у висоту, з жердиною | Висота: рекорд світу 2,10 м (Магучіх) |
| Метання | Ядро, диск, молот, спис | Ядро 7,26 кг (ч), 4 кг (ж) |
| Багатоборство | Десятиборство (ч), семиборство (ж) | 2 дні, очки за таблицями World Athletics |
Назва «легка атлетика» з'явилася наприкінці XIX століття на противагу «важкій атлетиці», до якої тоді зараховували підняття тягарів і боротьбу. «Легкими» вважали види, де спортсмен переміщує власне тіло або порівняно легкий снаряд. Слово «атлетика» походить від грецького athlos — «змагання, боротьба за нагороду».
Бігові дисципліни поділяють іще й за характером енергозабезпечення: спринт до 400 м переважно анаеробний, середні дистанції змішані, довгі й шосейні аеробні. Тому тренування спринтера і марафонця майже не перетинаються, див. швидкість бігу. Ширше про різновиди бігу поза стадіоном — у статті словника види бігу.
Види легкої атлетики: повний перелік дисциплін із дистанціями
Види легкої атлетики — це 7 великих груп: біг на стадіоні (спринт, середні й довгі дистанції, бар'єри, стипль-чез, естафети), спортивна ходьба, стрибки, метання, багатоборства, шосейний біг і крос. Нижче — кожна група з офіційними дистанціями, вагою снарядів і ключовими фактами за правилами World Athletics.
Спринт: 60, 100, 200 і 400 метрів
Спринт — це біг на короткі дистанції до 400 м включно з максимальною швидкістю. Олімпійські дистанції — 100, 200 і 400 м, у манежі додається 60 м. Старт — низький, із стартових колодок, кожен бігун біжить своєю доріжкою від старту до фінішу. Фальстарт фіксує електроніка: реакція швидша за 0,100 с вважається стартом до пострілу, і з 2010 року спортсмена дискваліфікують за перший же фальстарт. Рекорди Усейна Болта — 9,58 с на 100 м і 19,19 с на 200 м (обидва — чемпіонат світу 2009 у Берліні). Детальніше — у терміні спринт.
Біг на середні дистанції: 800 і 1 500 метрів
Середні дистанції — це 800 і 1 500 м на стадіоні, а також миля (1 609 м) і 1 000 м, які бігають на комерційних стартах і в манежі. На 800 м перше коло біжать по своїх доріжках до кінця першого віражу, далі спортсмени виходять на бровку — тому тактика і боротьба за позицію тут важать не менше, ніж швидкість. Енергетично це найважча група: аеробна і анаеробна системи працюють майже порівну, а в крові накопичується молочна кислота. Перша миля швидше за 4 хвилини — 3:59,4 британця Роджера Беністера у 1954 році — досі вважається символом подолання «неможливого» бар'єра.
Біг на довгі дистанції: 3 000, 5 000 і 10 000 метрів
Довгі дистанції на стадіоні — це 5 000 м (12,5 кола) і 10 000 м (25 кіл), у манежі — 3 000 м. Старт — загальний, з дугової лінії, без колодок. Саме ці дистанції найближчі до бігуна-любителя: тут можна виконати розряд, а підготовка схожа на підготовку до шосейних 5 км і 10 км. Різниця з шосе — ідеально рівна доріжка, точна дистанція і постійні повороти проти годинникової стрілки, тому результат на стадіоні зазвичай трохи швидший, ніж на вулиці.
Бар'єрний біг: 100, 110 і 400 метрів
Бар'єрний біг — це спринт із 10 бар'єрами на дистанції. Жінки біжать 100 м із бар'єрами висотою 0,838 м, чоловіки — 110 м із бар'єрами 1,067 м; на 400 м із бар'єрами висота 0,914 м у чоловіків і 0,762 м у жінок. Збивати бар'єр дозволено, якщо це не зроблено навмисно рукою чи ногою збоку, але кожне зачеплення гальмує. Між бар'єрами на короткій дистанції роблять рівно 3 кроки, тому вид вимагає ритму і гнучкості кульшових суглобів не менше, ніж швидкості. У манежі бігають 60 м із бар'єрами.
Стипль-чез: 3 000 метрів з перешкодами
Стипль-чез — це біг на 3 000 м із 28 подоланнями бар'єрів і 7 стрибками через яму з водою. Перешкоди масивні, їх не можна збити: висота 0,914 м у чоловіків і 0,762 м у жінок, на них дозволено ставати ногою. Яма з водою розташована на віражі, її глибина найбільша біля бар'єра і зменшується вперед, тому сильні стипльчезисти відштовхуються від бар'єра і приземляються ближче до краю. Назва походить від англійських кінних перегонів «від дзвіниці до дзвіниці» (steeple chase). Жіночий стипль-чез в олімпійській програмі з 2008 року.
Естафети: 4×100, 4×400 і змішана 4×400
Естафета — це командний забіг, у якому четверо спортсменів по черзі долають етапи і передають один одному естафетну паличку. Передача має відбутися в зоні завдовжки 30 м; паличка, а не бігун, повинна бути в зоні в момент передачі, інакше команду дискваліфікують. У 4×100 м усі етапи біжать по своїх доріжках, у 4×400 м — тільки перше коло і перший віраж другого етапу. Змішана естафета 4×400 м (двоє чоловіків і дві жінки) додана в олімпійську програму в Токіо-2020. Тонкощі передачі — у терміні естафетний біг.
Спортивна ходьба: 20 км і марафонська естафета
Спортивна ходьба — це дисципліна, у якій спортсмен повинен постійно мати видимий контакт із землею, а опорна нога має бути випрямлена в коліні від моменту постановки до вертикалі. Порушення фіксують судді на трасі: червоні картки ведуть до штрафної зони або дискваліфікації. Олімпійські дистанції — 20 км для чоловіків і жінок, а з Парижа-2024 замість 50 км — змішана марафонська естафета (чоловік і жінка по черзі долають марафонську дистанцію). Еліта йде 20 км у темпі близько 4 хв/км — швидше, ніж багато любителів біжать.
Стрибки у висоту і з жердиною
Стрибки у висоту і з жердиною — це вертикальні стрибки, де планку поступово піднімають, а на кожну висоту спортсмен має 3 спроби. У висоту сьогодні всі стрибають способом «фосбері-флоп» (спиною до планки) — його популяризував американець Дік Фосбері, який виграв Олімпіаду-1968 у Мехіко. Світовий рекорд у жінок — 2,10 м Ярослави Магучіх (2024). Стрибок із жердиною — найтехнічніший вид легкої атлетики: гнучка жердина зі скловолокна чи карбону накопичує енергію розбігу і віддає її вгору. Саме тут Сергій Бубка першим у світі подолав 6 метрів, а нині світовий рекорд належить шведу Арманду Дюплантісу, який оновлює його з 2020 року.
Стрибки в довжину і потрійний
Стрибок у довжину і потрійний стрибок — це горизонтальні стрибки з розбігу з відштовхуванням від бруска; заступ за край бруска фіксують і спробу не зараховують. У фіналі кожен учасник має 3 спроби, 8 найкращих отримують ще 3. Потрійний стрибок складається з трьох фаз — «скачок, крок, стрибок»: перші два відштовхування з однієї ноги, третє з іншої. Рекорди тримаються десятиліттями: 8,95 м у довжину Майка Пауелла (1991) і 18,29 м у потрійному Джонатана Едвардса (1995).
Метання: ядро, диск, спис і молот
Метання — це 4 дисципліни, у яких перемагає найдальший результат зі снарядом встановленої ваги. Ядро штовхають (не кидають) із кола діаметром 2,135 м; диск і молот метають із кола в захисній сітці; спис — з розбігу по доріжці. Вагу снарядів зведено в таблицю нижче.
| Снаряд | Чоловіки | Жінки | Звідки метають |
| Ядро | 7,26 кг | 4 кг | Коло 2,135 м з упорним бруском |
| Диск | 2 кг | 1 кг | Коло 2,5 м у сітці |
| Молот | 7,26 кг | 4 кг | Коло 2,135 м у сітці, загальна довжина до 1,215 м |
| Спис | 800 г | 600 г | Доріжка для розбігу, кидок через дугу |
Багатоборства: десятиборство і семиборство
Багатоборство — це змагання, у якому один спортсмен виступає в кількох видах за 2 дні, а результати перераховують в очки за таблицями World Athletics. Десятиборство (чоловіки): у перший день 100 м, довжина, ядро, висота, 400 м; у другий — 110 м із бар'єрами, диск, жердина, спис, 1 500 м. Семиборство (жінки): 100 м із бар'єрами, висота, ядро, 200 м; наступного дня — довжина, спис, 800 м. Переможця олімпійського десятиборства традиційно називають «найкращим атлетом світу». У манежі проводять п'ятиборство (жінки) і семиборство (чоловіки).
Шосейний біг: від 5 км до марафону
Шосейний біг — це легкоатлетичні забіги вулицями міст на дистанціях 5 км, 10 км, півмарафон (21,0975 км) і марафон (42,195 км). Довжину марафону закріпили після Олімпіади-1908 у Лондоні, а траси міряють сертифіковані вимірювачі за методикою World Athletics і AIMS — тільки на таких трасах реєструють рекорди. Чинний світовий рекорд у чоловіків — 1:59:30 (Сабастіан Саве, Кенія, Лондон, 2026), перший офіційний марафон швидше за 2 години. Саме шосе — головна точка входу любителів у легку атлетику: про підготовку — у статтях марафон і півмарафон, а найбільші міські марафони світу об'єднані в серію мейджорів (з 2025 року їх сім).
Крос: біг пересіченою місцевістю
Крос — це легкоатлетичний біг пересіченою місцевістю: трава, ґрунт, пагорби, інколи бруд і природні перешкоди, на дистанціях від 4 до 12 км. Окремий чемпіонат світу з кросу проводять з 1973 року (до того — міжнародний крос націй з початку XX століття), а кросовий сезон традиційно припадає на осінь і зиму. Крос в олімпійській програмі був лише в 1912–1924 роках. Для бігуна-любителя кросові тренування — найкращий спосіб зміцнити гомілковостопи і навчитися тримати темп на нерівному ґрунті. Правила й дистанції — у терміні крос. До позастадіонних дисциплін World Athletics також відносить гірський біг, трейл і ультрамарафон.
Біг у приміщенні: легкоатлетичний манеж
Легка атлетика в приміщенні — це зимовий сезон на доріжці 200 м з нахиленими віражами, зазвичай 6 доріжок. Програма відрізняється: 60 м замість 100 м, 60 м із бар'єрами замість 100/110 м, 3 000 м замість 5 000 і 10 000 м, п'ятиборство і семиборство замість стадіонних багатоборств; метають тільки ядро. Рекорди в залі ведуть окремо від стадіонних. Чемпіонати світу в приміщенні проводять із середини 1980-х. Як влаштований зал і чим корисний любителю взимку — у терміні легкоатлетичний манеж.
Історія легкої атлетики: від Олімпії до World Athletics
Історія легкої атлетики почалася з античних Олімпійських ігор: перше зафіксоване змагання 776 року до н. е. — біг на один стадій (близько 192 м). Пізніше до програми додали біг на 2 стадії й довші дистанції, біг в обладунках і п'ятиборство, куди входили біг, стрибок у довжину, метання диска і списа та боротьба.
Сучасна легка атлетика сформувалася в XIX столітті в Англії: університетські змагання Оксфорда і Кембриджа, перші клубні чемпіонати, стандартизація дистанцій у ярдах і милях. Ключові дати:
- 1896 — перші сучасні Олімпійські ігри в Афінах: легка атлетика стала центральним видом програми, марафон виграв грек Спірідон Луїс.
- 1912 — у Стокгольмі засновано Міжнародну аматорську легкоатлетичну федерацію (IAAF), яка почала затверджувати світові рекорди і єдині правила.
- 1928 — жінки вперше виступили в легкій атлетиці на Олімпіаді в Амстердамі.
- 1983 — перший чемпіонат світу з легкої атлетики в Гельсінкі.
- 2001 — слово «аматорська» прибрали з назви: IAAF стала Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій.
- 2019 — IAAF перейменована на World Athletics; штаб-квартира в Монако, у складі 214 національних федерацій.
В Україні легкою атлетикою опікується Федерація легкої атлетики України (ФЛАУ) — член World Athletics і European Athletics, яка проводить національні чемпіонати і формує збірну.
Легкоатлетичний стадіон: доріжка 400 м, 8 доріжок і сектори
Стандартний легкоатлетичний стадіон — це овальна бігова доріжка завдовжки 400 м із 8 (інколи 9) окремими доріжками шириною 1,22 м, а всередині овалу — футбольне поле і сектори для стрибків і метань. Довжину 400 м міряють по першій доріжці на відстані 30 см від бровки, тому кожна зовнішня доріжка довша — звідси забіжки (зміщені старти) на 200 і 400 м. Біжать завжди проти годинникової стрілки, лівим плечем до центру.
| Зона стадіону | Що тут відбувається | Деталь |
| Бігова доріжка | Усі бігові дисципліни і естафети | 400 м, 8 доріжок по 1,22 м, синтетичне покриття |
| Пряма | Старт і фініш спринту 100 м, бар'єри | Фініш для всіх дистанцій — одна лінія |
| Яма з водою | Стипль-чез | Розташована на віражі всередині або зовні доріжки |
| Сектор висоти | Стрибок у висоту | Віяловий розбіг, мати приземлення |
| Сектор жердини | Стрибок із жердиною | Доріжка для розбігу, ящик для упору, великі мати |
| Сектор довжини | Довжина і потрійний | Доріжка розбігу, брусок, яма з піском |
| Сектори метань | Ядро, диск, молот, спис | Кола з сіткою, доріжка для списа, віяло приземлення |
Для любителя стадіон — найточніший тренажер: на ньому зручно робити інтервальні тренування з відрізками 200–1 000 м, контролювати темп без GPS і бігати на м'якшому за асфальт покритті. Етикет простий: перша доріжка — для швидких відрізків, повільний біг і розминка — на зовнішніх доріжках.
Що входить в олімпійську програму з легкої атлетики
На літніх Олімпійських іграх легка атлетика включає 48 дисциплін: 24 чоловічі, 23 жіночі та змішану естафету 4×400 м. Програма стабільна з 2008 року з двома змінами: у 2020-му додали змішану естафету, у 2024-му ходьбу на 50 км замінили змішаною марафонською естафетою зі спортивної ходьби.
- Біг на стадіоні: 100, 200, 400, 800, 1 500, 5 000, 10 000 м, бар'єри 100/110 і 400 м, 3 000 м з перешкодами, естафети 4×100 і 4×400.
- Шосе: марафон і спортивна ходьба 20 км.
- Стрибки: довжина, потрійний, висота, жердина.
- Метання: ядро, диск, молот, спис.
- Багатоборство: десятиборство і семиборство.
Кросу, трейлу і бігу на 1 милю в олімпійській програмі немає, але вони мають власні чемпіонати світу World Athletics. Зимові чемпіонати світу і Європи проводять у манежі на доріжці 200 м: там 60 м замість 100, а 5 000 м замінені на 3 000 м.
Головні змагання з легкої атлетики: Олімпіада, чемпіонат світу, Діамантова ліга
Найпрестижніші змагання з легкої атлетики — Олімпійські ігри (раз на 4 роки) і чемпіонат світу World Athletics (з 1983 року, зараз раз на 2 роки в непарні роки). Між ними сезон тримається на комерційних серіях і континентальних чемпіонатах.
| Змагання | Як часто | Що варто знати |
| Олімпійські ігри | Раз на 4 роки | 48 дисциплін, найвищий статус медалі |
| Чемпіонат світу | Раз на 2 роки (непарні роки) | Перший — Гельсінкі, 1983 |
| Чемпіонат світу в приміщенні | Раз на 2 роки | Манеж, 60 м і 3 000 м замість олімпійських дистанцій |
| Діамантова ліга | Щороку, з 2010 | Серія одноденних турнірів по світу і фінал; переможець фіналу отримує путівку на чемпіонат світу |
| Чемпіонат Європи | Раз на 2 роки | Проводить European Athletics |
| Чемпіонати світу з кросу і шосейного бігу | Окремі турніри | Крос — з 1973 року |
Для глядача найзручніший формат — етапи Діамантової ліги: кожен турнір триває 2–3 години, а в програмі понад десяток дисциплін із зірками світового рівня. Рейтинг спортсменів World Athletics, що визначає допуск на великі старти, рахують за результатами і місцями на турнірах різного рівня.
Світові рекорди легкої атлетики: найвідоміші результати
Світовий рекорд у легкій атлетиці ратифікує World Athletics: потрібні допінг-контроль, сертифікована дистанція чи сектор, електронний хронометраж і допустимий попутний вітер (до 2,0 м/с у спринті й горизонтальних стрибках). Нижче — рекорди, які знають навіть ті, хто не стежить за спортом; дані станом на жовтень 2026 року, актуальну таблицю публікує World Athletics.
| Дисципліна | Рекорд | Спортсмен | Рік |
| 100 м, чоловіки | 9,58 с | Усейн Болт (Ямайка) | 2009 |
| 200 м, чоловіки | 19,19 с | Усейн Болт (Ямайка) | 2009 |
| 400 м, чоловіки | 43,03 с | Вейд ван Нікерк (ПАР) | 2016 |
| 100 м, жінки | 10,49 с | Флоренс Гриффіт-Джойнер (США) | 1988 |
| Марафон, чоловіки | 1:59:30 | Сабастіан Саве (Кенія) | 2026 |
| Висота, жінки | 2,10 м | Ярослава Магучіх (Україна) | 2024 |
| Довжина, чоловіки | 8,95 м | Майк Пауелл (США) | 1991 |
| Потрійний, чоловіки | 18,29 м | Джонатан Едвардс (Велика Британія) | 1995 |
| Десятиборство | 9 126 очок | Кевін Майєр (Франція) | 2018 |
Світові рекорди в жердині і на довгих дистанціях оновлюються майже щосезону, тому їх варто перевіряти безпосередньо на сайті World Athletics.
Українські зірки легкої атлетики
Україна має двох атлетів, чиї імена знає весь світ легкої атлетики, — Сергія Бубку і Ярославу Магучіх, а також кількох олімпійських і світових чемпіонів у спринті, стрибках і багатоборстві.
Ярослава Магучіх (стрибки у висоту, Дніпро) — 7 липня 2024 року на етапі Діамантової ліги в Парижі подолала 2,10 м і побила світовий рекорд, що тримався 37 років. Через місяць там само стала олімпійською чемпіонкою Парижа-2024 (на Іграх у Токіо була бронза), а роком раніше — чемпіонкою світу 2023 в Будапешті. World Athletics визнала її найкращою атлеткою року 2024 у технічних видах.
Сергій Бубка (стрибки з жердиною, Луганськ) — 35 разів бив світові рекорди (17 на стадіоні, 18 у манежі), першим у світі подолав 6,00 м у 1985 році в Парижі, а його останній рекорд 6,14 м, встановлений у 1994 році в Сестрієре, тримався понад 20 років. Олімпійський чемпіон Сеула-1988 і шестиразовий чемпіон світу, член Зали слави World Athletics.
Валерій Борзов (спринт, родом із Самбора) — олімпійський чемпіон Мюнхена-1972 одразу на 100 і 200 м, згодом — міністр у справах молоді та спорту України.
Наталія Добринська (багатоборство) — олімпійська чемпіонка Пекіна-2008 у семиборстві і чемпіонка світу в приміщенні 2012 року в п'ятиборстві.
Ольга Саладуха (потрійний стрибок, Донецьк) — чемпіонка світу 2011 року в Тегу і багаторазова чемпіонка Європи.
Як любителю потрапити в легку атлетику
Дорослому любителю шлях у легку атлетику лежить через біговий клуб або секцію при спортшколі, стартовий номер на офіційних змаганнях і виконання розряду за ЄСКУ. Вік не є перешкодою: у категорії «мастерс» (ветерани, 35+) проводять чемпіонати України, Європи і світу за п'ятирічними віковими групами.
- Знайдіть тренера або клуб. Тренування на стадіоні з групою дають техніку: спеціальні бігові вправи, старт, біг по віражу. Список клубів — у бігових клубах України і окремо Києва та Львова.
- Почніть із бігових дисциплін. Дорослому новачку найпростіше зайти через 800 м – 10 000 м або шосе: техніку стрибків і метань без тренера освоїти небезпечно. Якщо ви ще не бігаєте регулярно, почніть із плану як почати бігати.
- Стартуйте на офіційних змаганнях. Розряд зараховують лише на стартах, внесених до календаря ФЛАУ або обласних федерацій, із суддівською бригадою та електронним хронометражем на високих розрядах. Міські масові забіги для розряду не підходять, але добре дають досвід старту — шукайте їх у календарі забігів.
- Виконайте норматив. Єдина спортивна класифікація України (ЄСКУ) встановлює результати від III юнацького розряду до майстра спорту міжнародного класу. Наприклад, III дорослий розряд на 5 000 м для чоловіків — 17:55, для жінок — 21:20; таблиці на всі дистанції зібрані в статті нормативи з бігу.
- Оформіть розряд. Протокол змагань подають до обласного управління спорту; звання від КМС і вище присвоює Мінмолодьспорт. Для любителя реальна планка за 1–2 сезони — II–III дорослий розряд на 5 000 або 10 000 м.
- Розгляньте ветеранські змагання. Мастерс-атлети змагаються зі своєю віковою групою (35–39, 40–44 і так далі), тому навіть скромний абсолютний результат може дати призове місце. Інформацію про ветеранські чемпіонати шукайте у ФЛАУ та обласних федераціях.
Легка атлетика для дітей: ДЮСШ і спортивні школи
Для дітей вхід у легку атлетику — дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ, СДЮШОР) або секція при стадіоні. Набір у групи зазвичай починається з молодшого шкільного віку, а перші роки тренувань — загальна фізична підготовка, ігри і різнобічні вправи без ранньої спеціалізації. Вибір конкретного виду (спринт, стрибки, витривалість) тренери роблять пізніше, коли видно схильності дитини. Умови набору і вікові межі встановлює кожна школа окремо — уточнюйте їх безпосередньо в закладі.
Що бігун-аматор може взяти з легкої атлетики
Навіть якщо ви не плануєте змагатися на стадіоні, легкоатлетична школа робить біг швидшим і безпечнішим. Найкорисніше для любителя:
- Розминка за схемою легкоатлетів — легкий біг, динамічна розтяжка і спеціальні бігові вправи перед швидкою роботою (див. розминку перед бігом).
- Відрізки на стадіоні — 400 м і 1 000 м із відпочинком дають точний контроль темпу.
- Короткі прискорення 60–100 м після легких пробіжок — вчать ефективної техніки без втоми.
- Загальна фізична підготовка — стрибкові вправи і силова робота, які легкоатлети виконують цілорічно.
Часті запитання про легку атлетику
Через кількість медалей і масовість: 48 комплектів нагород на Олімпіаді — найбільше серед усіх видів, а 214 національних федерацій World Athletics — більше, ніж країн-членів ООН. Біг, стрибки і метання були в програмі ще античних Ігор, а на перших сучасних Іграх 1896 року легка атлетика вже була основним видом.
Олімпійська програма включає 48 дисциплін, а загалом у правилах World Athletics їх значно більше: дистанції в манежі (60 м, 3 000 м, 60 м із бар'єрами), миля, шосейні 5 км, 10 км і півмарафон, крос, гірський біг, трейл, ультрамарафон, а також юнацькі варіанти з легшими снарядами. Усі вони зводяться до 5 основних груп: біг, ходьба, стрибки, метання і багатоборство.
Так, біг — основна частина легкої атлетики: стадіонні дистанції від 100 до 10 000 м, шосейні забіги до марафону і крос належать до неї офіційно і проводяться за правилами World Athletics. Масовий забіг на 5 км у парку — теж легка атлетика в широкому сенсі, хоча розряд на ньому не отримати без статусу офіційних змагань.
Найдоступніші — біг на середні та довгі дистанції (800 м, 1 500 м, 5 000 м, 10 000 м) і шосейний біг: вони не потребують складної техніки і дозволяють стартувати вже через 2–3 місяці тренувань. Спринт, бар'єри, стрибки і метання вимагають років техніки і високого ризику травм без тренера.
Розряд — це офіційне підтвердження рівня за Єдиною спортивною класифікацією України: юнацькі, дорослі I–III, КМС, МС, МСМК. Отримують його, показавши норматив на змаганнях із календаря ФЛАУ або обласної федерації, з протоколом і суддями. Наприклад, III розряд на 10 000 м для чоловіків — 38:40.
Стадіон — точна дистанція на доріжці 400 м проти годинникової стрілки, електронний хронометраж і розряди; тут біжать від 100 до 10 000 м. Шосе — вулиця з підйомами й поворотами, дистанції від 5 км до марафону і масові старти на тисячі учасників. Темп на стадіоні зазвичай на 5–10 с/км швидший за шосейний.
Щоб зрозуміти, де ви на шкалі легкої атлетики, порівняйте свій результат із таблицями нормативів з бігу, а терміни доріжки й стадіону (спринт, естафета, манеж, крос) дивіться у Словнику бігуна.