читати про бігГірська хвороба — це реакція організму на нестачу кисню на висоті, яка зазвичай починається від 2 500 м над рівнем моря і проявляється головним болем, нудотою й слабкістю через 6–12 годин після підйому. За оглядом Hackett і Roach (New England Journal of Medicine, 2001) на 2 500–3 000 м на неї страждають близько 25% людей, вище 4 000 м — 50–85%. Бігуну вона загрожує на трейлах в Альпах, на Кавказі, у Татрах; Карпати з максимумом 2 061 м для неї надто низькі.
З якої висоти починається гірська хвороба
Гостра гірська хвороба (acute mountain sickness, AMS) рідко трапляється нижче 2 500 м і стає ймовірною після швидкого підйому на висоту ночівлі понад 2 500–3 000 м. Річ не у висоті самій по собі, а у швидкості набору: організму потрібно кілька днів, щоб пристосувати дихання, кров і кровообіг.
| Висота | Що відбувається | Ризик для бігуна |
| До 1 500 м | Змін майже немає | Немає; Карпати (Говерла 2 061 м) — лише задишка на підйомах |
| 1 500–2 500 м | Кисню на 15–25% менше, пульс частішає, результат на 5–10% гірший | Мінімальний, AMS рідко |
| 2 500–3 500 м | AMS у 25–40% при швидкому підйомі | Помірний: Альпи, Татри, трейли з ночівлею на висоті |
| 3 500–5 500 м | AMS у 50–85%, можливі набряк мозку і легень | Високий: Казбек 5 054 м, Монблан 4 808 м, Анди, Гімалаї |
Чутливість до висоти індивідуальна: тренованість і високий VO2max від AMS не захищають, а той, хто хворів раніше, при тому самому темпі підйому захворіє знову.
Симптоми гірської хвороби
За шкалою Лейк-Луїз (редакція 2018 року) діагноз ставлять, коли після підйому вище 2 500 м з'явився головний біль плюс хоча б один симптом: втрата апетиту або нудота, слабкість, запаморочення. Симптоми виникають через 6–12 годин після прибуття і без подальшого підйому минають за 1–3 дні.
| Ступінь | Симптоми | Що робити самому | Коли до лікаря |
| Легкий (AMS) | Головний біль, нудота, поганий сон, слабкість | Не підійматися вище, відпочинок, вода, ібупрофен або парацетамол | Не минає за 24–48 годин або посилюється |
| Помірний (AMS) | Блювання, біль, який не знімається знеболювальними, задишка у спокої | Спуск на 300–1 000 м, не залишатися самому | Терміново, якщо спуск неможливий |
| Набряк мозку (HACE) | Не може пройти по прямій, сплутаність, сонливість, дивна поведінка | Негайний спуск із супроводом, кисень | Невідкладний стан: рятувальники, 112 |
| Набряк легень (HAPE) | Задишка у спокої, кашель із пінистим мокротинням, клекотіння, сині губи | Негайний спуск сидячи, кисень | Невідкладний стан, без спуску летальність висока |
Головний тест на набряк мозку — пройти по прямій п'ята до носка: якщо людина хитається, це HACE, а не «просто втома». Набряк легень легко сплутати із застудою; орієнтир — задишка у спокої, якої не було вчора.
Як акліматизуватися перед трейлом у горах
Головне правило за рекомендаціями Wilderness Medical Society (Luks et al., 2019): вище 3 000 м не підіймати висоту ночівлі більше ніж на 300–500 м за день і робити день відпочинку на кожні 1 000 м набору. Денний підйом може бути вищим, якщо спуститися спати нижче.
- Оцініть профіль траси: важлива не максимальна точка, а висота, на якій ви спатимете напередодні, і скільки годин проведете вище 2 500 м.
- Приїжджайте на 2 000–2 500 м за 3–5 днів до старту, якщо траса підіймається вище 3 000 м; для перевалів близько 2 500 м достатньо 1–2 днів.
- Перші 1–2 дні тільки прогулянки та короткі пробіжки у 1–2 пульсовій зоні; інтервали й довгі підйоми відкладіть.
- Стежте за пульсом у спокої: якщо вранці він на 10 і більше ударів вищий за звичний і не знижується другий день, акліматизація не йде.
- Пийте за спрагою, їжте більше вуглеводів, без алкоголю і снодійних у перші дві доби; про рідину — у статті про гідратацію.
- Ацетазоламід (за WMS 125 мг двічі на день з дня перед підйомом) можливий для швидких підйомів, але лише за призначенням лікаря.
На висоті темп падає, а витрати енергії і потреба в теплому одязі зростають: це варто врахувати, читаючи про ультрамарафон і одяг для бігу.
Що робити при погіршенні і кому в гори не можна
Універсальне правило гір: із симптомами не підійматися, при погіршенні спускатися, при неврологічних симптомах або задишці у спокої спускатися негайно і не залишати людину саму. Спуск на 300–1 000 м знімає більшість симптомів за кілька годин; жодні ліки його не замінюють. За WMS будь-яке погіршення самопочуття на висоті вважають гірською хворобою, поки не доведено інше.
До лікаря ще до поїздки, якщо у вас ішемічна хвороба серця, неконтрольована гіпертонія, легенева гіпертензія, тяжка анемія, хронічні хвороби легень або вагітність: за настановами WMS тут потрібна індивідуальна оцінка ризику. Перенесений раніше набряк легень або мозку на висоті — привід обговорити профілактику з лікарем спортивної медицини.
Часті запитання про гірську хворобу
Практично ні. Найвища точка українських Карпат — Говерла, 2 061 м, а гірська хвороба рідко починається нижче 2 500 м. На карпатських трейлах ви відчуєте задишку на підйомах і, можливо, гірший темп на 3–5%, але справжні симптоми AMS малоймовірні. Значно реальніші ризики Карпат — переохолодження, туман і різка зміна погоди.
Ні. При симптомах AMS навантаження погіршує стан: організм і так недоотримує кисень, а біг збільшує його споживання у 5–10 разів. Правило: день або два легких прогулянок на тій самій висоті, поки головний біль і нудота не минуть повністю, і лише потім пробіжки. Якщо симптоми тримаються понад 48 годин, спускайтеся й переносьте старт.
За рекомендаціями WMS достатньо 3–5 днів на висоті 2 000–2 500 м із поступовим виходом вище або 1–2 тижнів для повноцінної адаптації крові. Якщо часу немає, є альтернатива: приїхати за кілька годин до старту і бігти без ночівлі на висоті, адже симптоми з'являються через 6–12 годин. Для трейлів із 30–40 годинами на трасі цей варіант не працює.
Гірська хвороба не залежить від форми, але залежить від дисципліни підйому. Плануючи високогірний трейл, перечитайте матеріали про пульсові зони і гідратацію, а інші терміни зі здоров'я бігуна зібрані у Словнику бігуна.