Головна›Словник бігуна›Тренування
Естафетний біг: види естафет, правила передачі палички і як бігти етап
естафета, relay
Головна›Словник бігуна›Тренування
естафета, relay
Естафетний біг — це командна дисципліна легкої атлетики, у якій дистанцію ділять на етапи, а учасники по черзі передають один одному естафетну паличку. Класичні олімпійські формати — 4×100 і 4×400 м, з 2019 року на чемпіонатах світу є змішана естафета 4×400 м, а на масових забігах популярні командні етапи на марафонській дистанції. У 4×100 м паличка має перейти з рук у руки всередині зони 30 м, інакше команду дискваліфікують. Для любителя естафета — найпростіший спосіб побігти марафон командою без 42 км.
Естафети поділяють на стадіонні, які проводяться за правилами World Athletics, і масові, де формат визначає організатор. Спільне в усіх — етапи, передача й командний результат.
| Естафета | Етапи | Де проводиться | Світовий рекорд (World Athletics) |
| 4×100 м | 4 по 100 м, кожен у своїй доріжці | стадіон | 36,84 с — Ямайка, 2012 (чол.); 40,82 с — США, 2012 (жін.) |
| 4×400 м | 4 по 400 м, після 500 м загальна доріжка | стадіон | 2:54,29 — США, 1993 (чол.) |
| Змішана 4×400 м | 2 чоловіки + 2 жінки, порядок довільний | стадіон, з 2019 року | 3:07,41 — США, Париж 2024 |
| Екіден | 6 етапів від 5 до 10 км, разом 42,195 км | шосе, Японія і масові старти у світі | не фіксується як рекорд |
| Марафонська естафета | 4 етапи приблизно по 10 км | масові забіги, зокрема Київський марафон | результат команди на конкретній трасі |
Рекорди наведені за даними World Athletics станом на вересень 2026 року. Спринтерські естафети — частина дисципліни спринт, а місце естафет серед інших видів описано в терміні легка атлетика.
Головне правило World Athletics: паличка має бути передана всередині зони передачі, і враховується положення палички, а не ніг бігунів. Ключові вимоги:
На масових забігах правила м'якші: замість палички часто використовують чіп на браслеті або стрічку, а зона передачі позначена коридором біля пункту зміни.
Техніка етапу залежить від дистанції: у спринті все вирішує передача, у довгих естафетах — розкладка сил.
Найвідоміша командна дистанція в Україні — марафонська естафета на Київському марафоні: четверо учасників ділять 42,195 км на етапи приблизно по 10 км. Це підходить тим, хто ще не готовий до повного марафону, але хоче пройти трасу командою.
У естафетах 4×100 і 4×200 м зона передачі становить 30 м: 20 м до лінії зміни етапу і 10 м після неї. У 4×400 м і довших естафетах — 20 м, по 10 м з кожного боку лінії. Враховується положення палички, а не бігунів: якщо паличка перейшла до партнера поза зоною, команду дискваліфікують за правилами World Athletics.
Команду не дискваліфікують, але підняти паличку має той бігун, який її впустив. Йому дозволено вийти зі своєї доріжки, якщо він не скорочує дистанцію й не заважає іншим командам. На практиці впущена паличка у 4×100 м означає втрату 1–2 секунд, тому передачу відпрацьовують сотні разів.
Екіден — це шосейна естафета, яка виникла в Японії у 1917 році. Класична дистанція дорівнює марафону 42,195 км і ділиться на 6 етапів: 5, 10, 5, 10, 5 і 7,195 км, а замість палички передають стрічку через плече (тасукі). Формат популярний і на масових забігах у Європі.
Естафетний біг поєднує швидкість, техніку передачі й командну тактику, а на масових забігах дає змогу пробігти марафонську трасу вчотирьох. Про різницю між дистанціями читайте в терміні види бігу, а інші визначення зібрані у Словнику бігуна.